Поезія «Колись ви сказали…»російсько – Українська війна 2022

Згадалось… Колись ви сказали мені,
Що з мене «нічого не буде…»
Я зараз в окопі, окоп у вогні,
А там, за спиною – люди…

І зараз, чомусь, саме вас пригадав,
Чому ви тоді так сказали?
Я в очі сміявся, а в серці – ридав,
Так пусто в душі моїй стало…

Ви знаєте, я ж вам повірив тоді,
Повірив – «нічого не буде…»
А нині, як гради гатили в селі,
В підвалі кричали люди,

Я бачив їх очі, коли рятував,
У них стільки смутку і болю,
Старенький дідусь, усміхнувшись, сказав:
«Спасибі, мій синку, герою…»

Мені, уявляєте, так і сказав:
«Герою…» Невже не почулось?
А потім так міцно мене обійняв
І щось у душі перемкнуло…

Я зараз щасливий, стою за свій край
То ж знайте, що ви помилились…
Я воїн! За мною мій всесвіт, мій рай!..
Сльоза по щоці покотилась…

Коли ти ідеш, обережно ступай,
Спинися, як лють проймає,
Не кидай слова, як сміття, пам’ятай –
Все сказане проростає…
13.11.2022
© Автор Британ Галина Ярославівна

Поширити допис

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2018р-2022р © Галина Британ. Авторський блог поетеси "Жива поезія душі…". Використання матеріалів дозволено лише за попередньою згодою з автором і за наявності активного посилання на galynabrytan.lviv.ua