Ти любив мене різною, всякою,
Навіть як собі я здавалась безсилою,
Навіть як собі я здавалась ніякою,
Для тебе була безмежно красивою…
Продовжити читання “Поезія “Ти любив мене всякою…””
Поезія «Він любить коли ти без макіяжу…»
Він любить коли ти без макіяжу,
Коли на тобі́ немає прикрас,
Коли на душі немає пейзажу,
Коли ти відверта, без лишніх гримас…
Продовжити читання “Поезія «Він любить коли ти без макіяжу…»”
Поезія « Ми з тобою…»
Ми з тобою – крізь радість й біль,
Ми з тобою – крізь дощ і сонце,
Як на рани сипали сіль
Перехожі і незнайомці, Продовжити читання “Поезія « Ми з тобою…»”
Поезія “Ми створені щоб любити…”
У сонця є небо і хмари,
У часу є простір століть,
У мене є ти, коханий,
І твоя безмежна блакить…
Продовжити читання “Поезія “Ми створені щоб любити…””
Поезія “Ти є …”
Ти є, ти просто є і я щаслива,
Бо я без тебе – осінь без дощу,
З тобою ж я – весняна тепла злива
Бо я люблю, бо я тебе люблю…
Продовжити читання “Поезія “Ти є …””
Поезія “Він і вона…”
А без нього вона не співає
Ви запитуєте чому?
Просто музика не лунає
Що властива лише йому…
Продовжити читання “Поезія “Він і вона…””
Поезія “Дві рідні душі…”
Звичайна комусь, тобі ж – особлива,
Комусь непримітна і надто проста,
Для тебе ж – одна, найдорожча, єдина,
Для тебе ж – кохання усього життя…
Продовжити читання “Поезія “Дві рідні душі…””
Поезія “Серце про все розкаже…”
Слухаю серце тво́є,
Каже тихенько: «Кохаю»
Каже, що ми обоє,
В ритмі одному ступаєм…
Продовжити читання “Поезія “Серце про все розкаже…””
Поезія “Солодка сіль”
Я – небо… Зігрію сонцем,
Коли в тобі сніг іде…
Я – вітер… Що за віконцем,
Коли тобі гірко, гуде…
Продовжити читання “Поезія “Солодка сіль””
Поезія “На відстані одної лиш руки…”
Ти був завжди так близько і далеко,
Твої стежки губилися в моїх,
Могли зустрітись ми у саму спеку
Та ні… Зустрілися як падав сніг…
Продовжити читання “Поезія “На відстані одної лиш руки…””