Дитячий віршик “Котик – сонько і горобці”

Горобець – вертунець
На подвір’ї стрибає,
І зерно шукає…
Ось знайшов на кінець

Радий наш горобець,
Крильцями махає…
Кіт марко,
Гей сонько!
Все зерно,
Виклюють горобці!
Все одно,
Тому соні – коту,
Він дріма…
«Хай клюють горобці».
Е, дарма!
Зараз має бабуся прийти,
Вмить прокинешся Котику ти
Бо насварить бабуся е – гей,
Що зерно не встеріг для курей.
Як підстрибне наш котик – сонько,
Як зірветься із місця свого,
Та як м’явкне,
Умить горобці,
Розлетілися вбоки усі.
21.02.2017
© Автор Британ Галина Ярославівна