Дитячий віршик “Михасик і калюжа”

Михасик надумав в калюжку ступити
Стоїть, руки вбоки,
Бо гумців немає, стоїть заглядає
Калюжа глибока…

Та ні не глибока, міркує Михасик
Ступлю тай усе!
Ступив – нозя мокра, що ж має робити?
Михасик втече.

Тихенько заскочить у свою кімнату,
Не знатиме тато!
Та де там, все бачив з вікна уже тато,
Стоїть у кімнаті,

Чекає татусь на малого Михася,
Питає його –
Навіщо ж ти сину в калюжку без гумців,
А той – та той во…

Не знає Михасик має казати,
Та знає все тато
Михасеві просто було ліньки йти
За ними до хати.
24.02.2017
© Автор Британ Галина Ярославівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2018р-2024р © Галина Британ. Авторський блог поетеси "Жива поезія душі…". Використання матеріалів дозволено лише за попередньою згодою з автором і за наявності активного посилання на http://galynabrytan.lviv.ua/