Євангеліє у віршах. 20.Притча про робітників у винограднику 1 – 16; третій передсказ про Христові Страсті 17 – 19; мати Заведеїв 20 – 28; оздоровлення двох сліпих 29 – 34

Царство Небесне подібне,
До чоловіка
Господаря,
Який раненько встав,
І вийшов він робітників найняти,
В свій виноградник.
Домовивсь із робітниками він,
Що заплатить по динарію їм,
Й послав у виноградник їх.
А близько третьої години,
Він знов вийшов на ринок,
Й побачив інших безробітних,
Сказав їм:
«Ідіть бо в виноградник мій
По справедливості я дам вам».
І ті пішли.
Коли ж господар вийшов знову
О шостій, також о дев’ятій,
Зробив так само.
І в одинадцятій годині,
Хазяїн вийшов,
І інших стрінув
Також бездільних,
Спитав їх:
«Чого увесь день стоїте ви тут бездільно?»
«Ніхто не найняв нас» – вони сказали
І він у виноградник їх направив.
Як вечір же настав,
Він управителеві наказав
Покликати робітників.
Й роздать заплату їм,
Почавши від останніх і до перших.
Останні по динарію отримали,
Як перші підійшли,
То думали що більше вже отримають вони,,
Та також по динарію отримали.
Всі одинаково.
І стали ремствувати на господаря вони,
Так кажучи:
«Оті останні одну годину пропрацювали,
А ти зрівняв їх із нами,
Що зносили тягар й спекоту дня?»
І відповів господар до одного кажучи:
«Мій друже, я тебе не кривджу,
Бо ж за динарія погодивсь працювати ти
Бери своє, та йди.
Хочу й останньому оцьому
Я дати те що і тобі,
Хіба ж бо не дозволено мені,
Робити все що схочу із моїм,
Чи ж око в тебе є лукаве
З того що добрий я,
Так то, бо першими – будуть останні!
Перші ж – останніми!»
Як вирушав Ісус в Єрусалим,
Узяв одноосібно дванадцятьох,
Й дорогою сказав бо їм:
«Отож ми вирушаємо в Єрусалим
І Чоловічий Син,
Там відданий буде
Первосвященикам і книжникам,
Які засудять його на смерть.
І віддадуть його поганам,
Щоб ті глумились й катували,
Й його розіп’яли,
Й у третій день,
Воскресне він»
В цей час до нього підійшла,
Заведеєвих синів мати
Зі своїми синами,
Вклонилась, хотіла щось попрохати.
«Чого бажаєш?» – Ісус спитав
Й вона відповіла:
«Скажи ж бо щоб ці два
Мої сини в твоєму Царстві сіли,
Один праворуч, один ліворуч тебе»
І відповів він їй:
«Не знаєте що просите
Чи чашу пити зможете,
Яку я маю пити?»
«Спроможні ми» – вони відповіли.
Ісу промовив бо до них:
«Чашу мою питимете ви,
Та сісти праворуч чи ліворуч мене, не зможете,
Бо не моє давати це,
Для кожного своє
Підготував Отець»
Почувши це,
Ще десятеро стали нарікати,
На тих братів.
Ісус закликавши бо їх сказав:
«Чи знаєте бо ви,
Як князі народів
Панують на ними,
А вельможі
Гнітять їх.
Не так має бути між вами.
Але як хтось між вами,
Хотів би великим бути,
Нехай буде вам слуга,
І хто б між вами хотів першим бути
Хай стане вам за раба!
Так само й Чоловічий Син,
Прийшов бо не для того він
Щоби йому служили,
А послужити він прийшов,
Й дати життя своє,
На викуп за багатьох.»
Коли вони виходили із Єрихону,
То йшло за ним багато народу,
І два сліпці сиділи край дороги,
А як почули що Ісус проходить,
То вголос сильно закричали:
«Ісусе, Сину Давида,
Змилуйся над нами!»
Люди ж бо їх картали,
Щоби вони замовчали.
Але ті ще більше кричали:
«Господи, Сину Давида,
Змилуйся над нами!»
Ісус бо зупинився
І мовив їм:
«Чого бажаєте, щоб вам я учинив?»
Вони ж промовили: «О Господи,
Бажаємо, щоб очі наші,
відкрились нам»
Ісус змилосердивсь над ними
Торкнувсь їхніх очей,
Й негайно ті прозріли,
І пішли слідом за ним.

15.10.2023р.  Упорядник Галина Британ.

Євангеліє у віршах. 21.Урочистий в’їзд до Єрусалиму 1 – 11; Ісус виганяє торгівців із храму 12 – 17; безплідна смоковиця 18 – 22; юдеї запитують Ісуса про походження його влади 23 – 27; притча про двох синів 28 – 32; притча про виноградарів – убивців 33 – 46

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2018р-2024р © Галина Британ. Авторський блог поетеси "Жива поезія душі…". Використання матеріалів дозволено лише за попередньою згодою з автором і за наявності активного посилання на http://galynabrytan.lviv.ua/