Прибув Ісус у місто своє,
Й розслабленого принесли до нього,
На ношах той лежав,
Ісус побачив їхню віру сильну
Й сказав:
«Ти бадьорися, сину,
Бо відпускаються гріхи твої»
Та були книжники там біля них
Й заговорили між собою:
«Він хулить»
Ісус же знав їхні думки.
Й сказав: « Чого лукаве думаєте ви
В своїх серцях?,
Щоб знали ви
Син Чоловічий має владу на землі
Тут відпускать гріхи»
Тоді Він до розслабленого мовив:
«Устань, візьми ти свої ноші
Й іди до свого дому!»
І встав отой, й пішов до свого дому
Народ же дивувався тому
І славив Бога!
Ідучи звідтіля,
Ісус побачив чоловіка,
Матей було його ім’я,
На митниці сидів він,
Ісус сказав:
«За мною ти іди»
І той устав,
Й пішов за ним.
Коли Ісус був при столі,
У своїм домі,
Прийшли до нього
грішники і митарі
І сіли біля учнів Його.
Побачили це фарисеї
Й учням казали:
«Чого учитель ваш із грішниками й митарями
Вечеряє разом»
Почув те Ісус, і сказав їм не це:
«Здорові лікаря не потребують, тільки хворі»
Ідіть ви отже
Й навчіться, що значать ці слова мої
Я милосердя хочу а не жертви
Зрозумійте,
Бо я прийшов не праведних бо звати
А грішних»
І приступили до Ісуса учні Йоана
І сказали:
Чому ми постимо багато,
А твої учні не постять зовсім?»
Ісус же відповів: «Чи личить
Весільним гостям,
Бути сумними на весіллі як з ними молодий?
Бо прийде час, як заберуть від них же молодого,
І будуть постити тоді вони.
Ніхто не пришиває латки, на тканину нову
Й вина нового
Не наливає у старі ж бо бурдюки,
Бо тріснуть же вони,
Й не буде ні одного ні другого,
Вливають молоде вино,
У бурдюки нові
І збережеться ж бо воно,
Тай бурдюки вціліють.»
Коли Він їм оте казав
Один начальник важний
До нього приступив і мовив:
«Померла тільки що от моя доня,
Прийди ж і поклади на неї руку свою
І оживе вона» Й пішов Ісус за ним.
От одна жінка кровотечею нездужала давно
Торкнулася до одягу Його
Й до себе проказала:
«Як доторкнусь Його одежі, зцілюся я»
Ісус же обернувсь її побачив
І каже:
«Ти бадьорися дочко ось тепер
Бо віра твоя, спасла тебе»
І видужала жінка у цю мить.
Прийшов Ісус до дому
начальника отого
Й побачив біля нього
Схвильовану юрбу
Й сказав «Ви уступіться, дівча не вмерло, тільки спить»
І насміхались з нього,
А Він зайшов до хати,
Торкнувся до руки дівчати
Й дівча ожило
І вістка ця, вмить розійшлась по всій країні.
А як Ісус відходив звідти
За ним пустились бігти,
Два сліпці й кричали:
«Помилуй нас сину Давидів»
Ісус ввійшов до хати, й спитав їх:
«Чи віруєте в те
Що оздоровлю вас?
Що зможу це зробити?
«Так, Господи!» – Ті закричали
Й Ісус сказав їм:
«Нехай же
За вірою вашою й станеться вам»
Й відкрилися їх очі,
Й Ісус до них сказав:
«Глядіть, щоби ніхто про це не знав»
Але не втримались оті
І вістка розлетілася тоді
По всій країні.
Й привели до Ісуса біснуватого
Який ще був німий,
Ісус же вигнав біса вмить,
І став той говорить.
І стали люди дивуватить тому,
Бо ще не бачили такого
В Ізраїлі ніколи.
А фарисеї стали говорити:
Що виганяє бісів він
князем бісівським.
І обходив Ісус міста і села
І проповідував він Євангелію,
Вигоював хвороби і недуги,
І бачив він народу юрби,
Що були стомлені й прибиті
наче вівці,
Що пастуха не мають,
Й Учням казав він:
«Жнива у нас великі,
А от робітників так мало»
Просіть же, ви
Господаря тих жнив
Щоб вислав він
На ті жнива робітників»
15.10.2023р. Упорядник Галина Британ.