Дорогі друзі, за вашими проханнями, для Вас нині ще одна байка) Пам’ятаєте вислів Альберта Енштейна – «…якщо ви будете судити рибу по її здатності підійматися на дерево, вона проживе все життя, вважаючи себе дурепою». Вважаю ці слова надзвичайно влучними, то ж на цю тему і написала… Посміхайтесь)))
Зібрались звірі на галяві в лісі,
Лев мовив: «Оголошуєм набір,
У школу! Зранку всіх на цьому ж місці,
Чекаю! Без розмов і лишніх слів!»
З самого ранку йдуть малі звірята,
У школу, де сам цар їм обіцяв,
Що будуть їх захопливо навчати,
І навіть сам програму написав.
Зібрали клас – пінгвін, маленька рибка,
Котик морський і сіре вовченя,
Слоник і пташка, що співає дзвінко,
Кумедне і веселе мавпеня…
Учитель став навчальний план листати,
Його писав сам лев… На учнів глянув
Мусить завдання всім єдине дати,
Не гоже сумніватися у плані…
Став піт ретельно з лоба витирати,
Скинув очки, і мовив урочисто –
Завдання всім одне, мої звірята –
На дерево потрібно вам залізти!
Зірвалось мавпеня – вже на вершечку,
І птаха також над верхів’ям кряче,
Вовк дряпається, а пінгвін трясеться,
Котик морський в куточку тихо плаче…
Слон дерево товче, ледь не зламає,
А риба у воді лишень моргає…
Підсумували – мавпа в класі краща!
Назвали генієм і грамоту вручили,
А риба,- геть невміла і пропаща,
То ж двійкою її «нагородили».
Засумувала риба: «От халепа…»,
В акваріумі лиє гірко сльози,
Програма каже, що вона дурепа,
На дерево ж бо вилізти не в змозі…
На жаль, усіх їх міряли однако
Можливо чиїсь здібності й погаснуть,
Що ж, лев не зміг талантів врахувати,
Дай Бог нам, людям, все збагнути вчасно…
30.03.2019
© Автор Британ Галина Ярославівна