На, тримай, вдягни мої сандалі,
Що, незручно? Тиснуть? Важко йти?
Правда ж ззовні майже досконалі?
Ти завжди хотіла їх вдягти…
Продовжити читання “Поезія «Сандалі»”
Поезія «Дозволь собі бути не ідеальною…»
Дозволь собі бути не ідеальною,
Трішки незвичною, дещо банальною,
Декому може не зрозумілою,
Але собою, такою щирою…
Продовжити читання “Поезія «Дозволь собі бути не ідеальною…»”
Байка «Завдання всім єдине…»
Дорогі друзі, за вашими проханнями, для Вас нині ще одна байка) Пам’ятаєте вислів Альберта Енштейна – «…якщо ви будете судити рибу по її здатності підійматися на дерево, вона проживе все життя, вважаючи себе дурепою». Вважаю ці слова надзвичайно влучними, то ж на цю тему і написала… Посміхайтесь)))
Зібрались звірі на галяві в лісі,
Лев мовив: «Оголошуєм набір,
У школу! Зранку всіх на цьому ж місці,
Чекаю! Без розмов і лишніх слів!»
Продовжити читання “Байка «Завдання всім єдине…»”