Так тихо – тихо плакала гітара,
Вливаючи у серце почуття,
Сльозою по щоці весна стікала,
Дощем легеньким крадучись в життя…
Продовжити читання “Поезія “Вона іде…””
Поезія “А я пишу́…”
А я пишу́… А що мої вірші?
Це сльози, радощі, передчуття, надії…
Я ними обійму твої дощі,
Я ними твоє серце обігрію…
Продовжити читання “Поезія “А я пишу́…””
Поезія “Цінуйте тих, хто подає Вам руку …”
Цінуйте тих, хто подає Вам руку,
Хто вірить в ваші сили, більш ніж ви,
Хто допоміг вам обійти багнюку,
Після падіння змусив знову йти…
Продовжити читання “Поезія “Цінуйте тих, хто подає Вам руку …””
Поезія “Слі́зьми часто говорить душа…”
А я бачила твої сльози,
Й у душі обривались нитки́,
Тих збудованих світом ілюзій, –
Що не плачуть чоловіки…
Продовжити читання “Поезія “Слі́зьми часто говорить душа…””
Поезія “А час іде…”
А час іде, і люди йдуть,
І змінюється світ навколо,
І весни знову настають,
І хуртовини віють знову…
Продовжити читання “Поезія “А час іде…””
Поезія “Я ціную в людині людину…”
Я ціную в людині людину,
Бо все решта пилюка життя..
І крізь куряву часоплину,
Яскравішає сприйняття…
Продовжити читання “Поезія “Я ціную в людині людину…””
Поезія “Велика сила…”
Ти бачиш як кружляє сніг,
Такий пухнастий, загадковий…
Що кажеш? – Холодно тобі,
І до кісток промерзли ноги?
Продовжити читання “Поезія “Велика сила…””
Поезія “Згадалося…”
Згадалося…
Зимовий вечір, тиха ніч,
Окрайок неба у вікні,
Я з темнотою віч – на – віч,
На самоті…
Продовжити читання “Поезія “Згадалося…””
Поезія “Настане мить …”
Настане мить, коли в тобі згорить,
Оте бажання бігти марафони,
Коли на обрії замайорить,
Щось, начебто далеке, та знайоме…
Продовжити читання “Поезія “Настане мить …””
Поезія “Колись ти пригорнеш мене до себе…”
Колись ти пригорнеш мене до себе
І скажеш як любив всі ці роки́
Як світ без сонця, без блакиті неба,
Так ти не міг життям без мене йти…
Продовжити читання “Поезія “Колись ти пригорнеш мене до себе…””