Дитинство – кольорові окуляри,
Усе навкруг безхмарне і легке,
Сльоза тече – біжиш мерщій до мами,
І все ота сльоза умить втече…
Продовжити читання “Поезія “Кольорові окуляри…””
Поезія “А літо так пахне липою …”
А літо так пахне липою,
Шалене цвітіння п’янить,
Маленьке пташа попід стріхою,
Здається он – он полетить…
Продовжити читання “Поезія “А літо так пахне липою …””
Поезія “Так легко ранити того, хто поряд йде…”
Так легко ранити того́, хто поряд йде,
Того, хто вистоїть, бо пломени́ть любов’ю,
Хто світлом серця, болі відведе ,
Хто ділиться теплом своїм з тобою…
Продовжити читання “Поезія “Так легко ранити того, хто поряд йде…””
Поезія “Світ усміхається…”
Світ ніжно усміхається очима,
Матусі, тата, друзів і коханих,
Ясними оченяточками сина,
Світ усміхається, розходяться тумани…
Продовжити читання “Поезія “Світ усміхається…””
Поезія “Монолог серця”
Я твоє серце, пам’ятаю миті
Які, мабуть, ти сам уже й забув,
Які вже плином часу оповиті,
Та у мені живуть…Бо ти відчув…
Продовжити читання “Поезія “Монолог серця””
Поезія “Вітер скоро мине…”
Коли серце пече,
Коли розум кипить,
І сльоза не тече,
І світанок мовчить…
Продовжити читання “Поезія “Вітер скоро мине…””
Поезія “Мій Небесний Тату, знову ранок…”
Мій Небесний Тату, знову ранок,
Ніжністю торкається до скронь,
Сонце обіймає мій світанок,
Теплотою люблячих долонь…
Продовжити читання “Поезія “Мій Небесний Тату, знову ранок…””