Зустрілися дві долі на місточку,
Одна мов пані горда, грошовита,
Виблискує по-модному сорочка,
Дорогоцінним каменем розшита…
Продовжити читання “Поезія “Зустрілися дві долі…””
Поезія “Що скажуть люди?”
Що скажуть люди? – Як вам це питання?
Так часто у житті воно лунає.
А що у серці? Що душа бажає?
Сховати треба, глибоко ховаєм…
Продовжити читання “Поезія “Що скажуть люди?””
Поезія “Що я без тебе?”
Що я без тебе, без твоїх очей,
Без того всесвіту в якому потопаю…
Як ніч без неба, місто без людей,
В якому мрії – привиди блукають…
Продовжити читання “Поезія “Що я без тебе?””
Поезія “Просте, здавалося б, слово…”
Так боляче ранить слово,
Так глибоко, до межі,
Штрика́є, калічить, коле,
Мов найгостріші ножі.
Продовжити читання “Поезія “Просте, здавалося б, слово…””
Поезія “Помовчимо…”
Помовчимо… Як за́вжди, наодинці,
Тихенько ввечері вмостившись на дивані,
Про те каміння, що зібралось у торбинці,
Там у душі, й наносить гострі рани…
Продовжити читання “Поезія “Помовчимо…””
Поезія “Я тепер жива…”
Отак минають весни рік за роком,
У серці залишаючи сліди,
Іде життя своїм невпинним кроком
Вдягаючи у спогади стежки…
Продовжити читання “Поезія “Я тепер жива…””
Поезія “Гірка торбинка.”
Розлогим шляхом милувались очі,
Раділо серце, тішилась душа,
Дитя робило перші свої кроки
Невпевнено ступаючи в життя…
Продовжити читання “Поезія “Гірка торбинка.””
Поезія “Мабуть, Господи, на мене Маєш плани…”
Мабуть, Господи, на мене Маєш плани,
Мабуть йду дорогу недаремно,
І душа рятується віршами,
Коли світло і тоді як темно.
Продовжити читання “Поезія “Мабуть, Господи, на мене Маєш плани…””
Поезія “Зірвіть з себе маски…”
Зірвіть з себе маски, панове,
Відкрийте свої почуття,
У кожного з нас свої ролі
У цьому театрі «Життя».
Продовжити читання “Поезія “Зірвіть з себе маски…””
Поезія “Папірці, що мають силу…”
Кажуть, гроші людину псують,
Відкривають заховану суть,
І те, істинне, справжнє лице…
Не хотілося б вірити в це…
Продовжити читання “Поезія “Папірці, що мають силу…””