Зірвіть з себе маски, панове,
Відкрийте свої почуття,
У кожного з нас свої ролі
У цьому театрі «Життя».
Продовжити читання “Поезія “Зірвіть з себе маски…””
Поезія “Папірці, що мають силу…”
Кажуть, гроші людину псують,
Відкривають заховану суть,
І те, істинне, справжнє лице…
Не хотілося б вірити в це…
Продовжити читання “Поезія “Папірці, що мають силу…””
Поезія «Гармонія»
День і ніч, дві пори – паралелі,
Разом йдуть вони поруч завжди,
Наче долі – сумні і веселі,
Заплітають життєві стежки…
Продовжити читання “Поезія «Гармонія»”
Поезія “Щастя поруч”
Він прокинувся.. Ранок… А так не хотів прокидатись
Бо у сні, тому сні, в нього було омріяне все,
Міг у снах на курорти в відпустки літати,
На авто дорогому ганятися міг по шоссе…
Продовжити читання “Поезія “Щастя поруч””
Поезія “Життя прожити – не поле перейти…”
В народі кажуть, що життя прожити
Не просто, – це не поле перейти,
А я скажу, як навчимось любити
То вільні станемо, як польові птахи…
Продовжити читання “Поезія “Життя прожити – не поле перейти…””
Поезія «Що таке, здавалося б сльоза?»
Тільки мить від щастя до сльози
Тільки мить і фарби все міняє,
Сонечко не гріє, а пече
Вітер маски із усіх зриває…
Продовжити читання “Поезія «Що таке, здавалося б сльоза?»”
Поезія “Душа саду”
Величний дім стояв біля ставка,
Пишались біля нього кипариси
І виноградна красувалася лоза,
Троянди, шавлії, тюльпани і іриси…
Продовжити читання “Поезія “Душа саду””
Поезія “Життя без душі”
Ніч обіймала світ місячним сяйвом
Ніжно берізка гойдала пташа…
Нині вона зрозуміла що зайва
Йшла, спотикалась самотня душа…
Продовжити читання “Поезія “Життя без душі””
Поезія “Пізнє каяття…”
Він і вона стояли в храмі,
Молитви тихо промовляли
На Боже жертвували щиро,
Ікон торкались несміливо…
Продовжити читання “Поезія “Пізнє каяття…””
Поезія “Прийде час…”
Зранку плакало небо холодним дощем,
Грався цвітом весняним пронизливий вітер,
У руках із бляшанкою, вкритий плащем,
Він сидів, наодинці зі світом…
Продовжити читання “Поезія “Прийде час…””