О люди, люди… Люди ми чи ні?
Так соромно, так боляче до краю…
То ми єдині? Як же? Ми – чужі…
Та хижий звір боронить свою зграю…
Продовжити читання “Поезія “Люди ми чи ні?””
Поезія “А знаєш, я навчилася прощати…”
Тобі мене нізащо не зламати,
Бо навіть, як топтатимеш ногами,
Я знову буду світлом поростати,
Ховаючи любов поміж рядками…
Продовжити читання “Поезія “А знаєш, я навчилася прощати…””
Поезія “Ти кажеш я слабка …?”
Ти кажеш я слабка? Бо знов змовчала…
Бо не кричу, кидаючи штики́,
Бо не засуджую, а мала б, мала б, мала…?
Не можу так, не вмію так, прости…!
Продовжити читання “Поезія “Ти кажеш я слабка …?””
Поезія “Мамо не хвилюйся, моя мила …”
Мамо, не хвилюйся, моя мила,
Я, як може здатися, слабка,
За спиною сильні маю крила,
Любить Бог, мамусь, твоє дитя…
Продовжити читання “Поезія “Мамо не хвилюйся, моя мила …””
Поезія “Вітаю, друзі, із прийдешнім святом..!”
Ну що Вам побажати в новім році,
Вже всі усього набажали вкрай…
Дай Бог нам бути на одному боці,
Шукаючи свою дорогу в рай…
Продовжити читання “Поезія “Вітаю, друзі, із прийдешнім святом..!””
Поезія “Справжній зміст…”
Немає бідних і багатих,
У цьому світі протиріч,
Є ті – у кого в серці свято,
І ті – у кого в серці ніч…
Продовжити читання “Поезія “Справжній зміст…””
Поезія «Київ – Мадрид»
На автобусі напис видніється – « Київ – Мадрид»,
І вона, обійнявши стареньку валізу, раділа,
То сміятись хотілось, то плакати, так щоб навзрид,
Небо чистим дощем омивало і душу і тіло…
Продовжити читання “Поезія «Київ – Мадрид»”
Поезія “Не шкодуйте часу…”
– Мам, посидь зі мною…
– Мам, допоможи…
– Можна я з тобою?
– Що це, підкажи…?
Продовжити читання “Поезія “Не шкодуйте часу…””
Поезія “Могутня сила…!”
Ходила заздрість посеред людей,
У душі заглядаючи пітьмою,
У світі словоблудних лотерей,
Вона не залишалася самою…
Продовжити читання “Поезія “Могутня сила…!””
Поезія “Перони…”
Ти поїхала, а він зостався там,
На пероні тиші і споко́ю,
Осторонь усіх життєвих драм
Не судилось їхати з тобою…
Продовжити читання “Поезія “Перони…””