Ти поїхала, а він зостався там,
На пероні тиші і споко́ю,
Осторонь усіх життєвих драм
Не судилось їхати з тобою…
Продовжити читання “Поезія “Перони…””
Поезія “Мій синочку…”
Мій синочку, ідеш в життя,
Я для тебе виткала крила,
У яких – вся моя душа,
Моя ніжність і моя сила…
Продовжити читання “Поезія “Мій синочку…””
Поезія “Повернення додому!”
ВІТАЄМО З ПОВЕРНЕННЯМ ДОДОМУ, НАШИХ ГЕРОЇВ!!!
ЕМОЦІЇ ПЕРЕПОВНЮЮТЬ…!!! 😍😍😍
А сльози душать, бо вони вже тут
Вони вже вдома! Дякуємо Богу!
Роки́ останні – нелегкий маршрут,
Та все ж тепер це – крок до перемоги!
Продовжити читання “Поезія “Повернення додому!””
Поезія “Ти знаєш, сонце…”
Ти знаєш, сонце, а без тебе – тьма,
Без тебе холод, пустота і сирість,
Без тебе голод, сутінки і мла,
Ти є у нас і ми тому щасливі!
Продовжити читання “Поезія “Ти знаєш, сонце…””
Поезія “Діалог з ангелом”
– Мій ангеле, ти за́вжди поруч йдеш,
Навчи мене дорогу обирати…
– Усі дороги – дар тобі з небес,
Довірся серцю, – серцю краще знати…
Продовжити читання “Поезія “Діалог з ангелом””
Поезія “Моє небо, не плач…”
Моє небо, ти плачеш? Прошу́, не тривожся дарма,
Я тобі обіцяю не схибити і не зламатись,
Навіть як обпікатиме холодом люта зима,
Моє небо, блакиті твоєї я буду триматись…
Продовжити читання “Поезія “Моє небо, не плач…””
Поезія “Найбільша вартість”
Ціна – ярлик, людська, порожня мірка,
Тобі це прояснить лиш часу плин,
Бо на годиннику ціною гривень кілька
Й на тім, що сотні тисяч, – час один…
Продовжити читання “Поезія “Найбільша вартість””
Поезія “Святкове горнятко”
Нове́ горнятко там, за склом, у шафі,
Заховане на свято, на сніданок…
А зараз що? Хіба цей день не свято?
Хіба не щастя нинішній світанок?
Продовжити читання “Поезія “Святкове горнятко””
Поезія “А дощ завжди́ приходить вчасно…”
А дощ завжди́ приходить вчасно,
Коли так бракне чистоти,
Змиває непотрібні маски
Щоб тільки небо, він і ти… Продовжити читання “Поезія “А дощ завжди́ приходить вчасно…””
Поезія “Пробач мені, Боже…”
Пробач мені, Боже, що іноді плачу, пробач,
Ці сльози ніяк не зневіра, то – слабкість дитяча,
Такий собі тихий, безмовний, дити́нячий плач,
Що студить вогонь, який іноді надто гарячий…
Продовжити читання “Поезія “Пробач мені, Боже…””