Поезія “Візьми мої крила…”

Візьми мої крила, не бійся – літати так просто,
Здійнятись над містом, вбираючи волі тепло,
Там, високо в небі, все рі́вно якого ти зросту,
Там цінний лиш статус душі, а все решта – ніщо!
Продовжити читання “Поезія “Візьми мої крила…””

Поезія “Відпусти мої крила …”

Відпусти мої крила, не тримай, я не можу інакше
Я лечу, щоби сонце в долоні схилити тобі,
Щоб, коли ти впадеш, постелити тобі якнайм’якше,
А коли підіймешся – не дати зчерствіти душі…
Продовжити читання “Поезія “Відпусти мої крила …””

Поезія “Пробач мені, щастя…”

Пробач мені, щастя, бездумну мою неуважність,
Дивилась крізь тебе кудись…А й не знаю куди,
Пробач мені, щастя, дитячу мою легковажність,
Лише крізь роки я розгледіла твої сліди…
Продовжити читання “Поезія “Пробач мені, щастя…””

Поезія “Горнятко і напій”

Розбилось горнятко, розлилася вранішня кава,
Розсипались сотні уламків дрібних по кімнаті,
Та я не засмучуюсь, так, бо не бачу підстави,
Бо кави у мене ще вдосталь, це ж просто горнятко…
Продовжити читання “Поезія “Горнятко і напій””