Дай руку, доню, дай, моє пташа́тко,
Щоб не торкнулась скронь твоїх сльоза,
Доросла вже, а у душі – дівчатко,
І ті ж страхи́, лиш усмішка не та…
Дай руку доню, я завжди з тобою,
Поговори зі мною, не мовчи,
Коли нема у серденьку споко́ю,
То тяжко доню, тяжко буде йти…
Дай руку, мила, я тебе тримаю,
Бо твоя віра знай, тебе спасла.
Прощення просиш? Я тебе прощаю,
Бо ти моя дитина дорога…
Дай руку, доню, хочу йти з тобою,
Що кажеш? Обійняти? Обійму…
Коли впадеш – підтримаю рукою,
Бо дуже, доню, я тебе люблю…
15.09.2019р.
© Автор Британ Галина Ярославівна