На цю поезію, мене надихнули слова блаженнішого Любомира Гузара – «Ви дуже сильні, якщо бажаєте добра…»
Двоє друзів ішли шляхами,
У одного руки як сталь,
Він над тілом трудився роками,
Але тільки над тілом, на жаль…
Інший також трудився щомиті,
Молитвами весь шлях устеляв,
Всіх старався добром обігріти,
Перехожих теплом обіймав…
На шляху в них обох виростали
Бур’яни… Що калічили крила,
Перший друг з ними бився руками
Рвав, полов цей бур’ян, в нього ж сила…
Та бур’ян виростав ще густіший,
І коріння вростало глибоко…
Руки зболені стали слабкіші,
Він не зміг цей бур’ян побороти…
Інший друг на шляху з бур’янами,
Сіяв квіти, ростив їй дбайливо,
І встелявся весь шлях пелюстками,
Перехожі вважали це дивом…
Перемогою над бур’янами,
Перемогою доброти,
Аромат розпилявся вітрами
Наповняючи інші шляхи…
Так ми йдемо своїми шляхами
І у кожного диво в душі –
Доброта… Та все ж дузі, за нами,-
Чи зумієм посіять її…
26.11.2017
© Автор Британ Галина Ярославівна