Різдво, наче казка, я іду до мами і тата,
До тих найрідніших у цілому світі людей,
Байдужа для них мішура – і здобутки, і статус,
Вони просто люблять і завжди чекають дітей…
Різдво, наче казка, я гляну на зорі, що сяють,
У тиші нічній поговорю тихенько з Отцем,
Вклонюся й подякую щиро за все що я маю,
Бо все, що я маю, дароване тільки Творцем…
Різдво, наче казка, – народження Божого сина,
О, скільки Він змушений буде за всїх нас знести,
Попро́шу прощення у нього, бо я лиш людина,
Якій притаманні недоліки, хиби, гріхи…
Різдво, наче казка, згадаю і те, що боліло,
Спустивши сльозинку, отут, перед небом, прощу,
Очистить повітря різдвяне і душу і тіло,
І з Богом у серці я далі шляхами піду…
03.01.2020р.
© Автор Британ Галина Ярославівна