Поезія “Я прощаю, прощаю…”

Я так довго хотіла сказати прощаю,
Так щоб істинно, щоби тягар із плеча…
Та маленьке дівчатко у серці ридає
Комом в горлі чомусь застрягають слова…

Я прощала вже сотні разів, чи мільйони
Перед дзеркалом, дивлячись в очі собі
нині ж хочу , так хочу позбутися болю
і назавжди, назавжди простити тобі…

в серці наче вогонь груди наче палають
і дощами по щоках стікає душа
я прощаю, прощаю, прощаю, прощаю,
і тобі і собі, що так довго до цього ішла…
06.07.2021
© Автор Британ Галина Ярославівна

2018р-2024р © Галина Британ. Авторський блог поетеси "Жива поезія душі…". Використання матеріалів дозволено лише за попередньою згодою з автором і за наявності активного посилання на http://galynabrytan.lviv.ua/