А час іде, і люди йдуть,
І змінюється світ навколо,
І весни знову настають,
І хуртовини віють знову…
А час іде, вбирає дні,
Вбирає наше щастя й горе,
І хтось уже на самоті…
Хтось падає, хтось йде угору…
А час іде… Нехай іде,
Життя годинник не спинити,
Лиш тільки встигнути б одне –
Лиш тільки встигнути б пожити…
Бо можна йти, усі ідуть,
А чи живуть? А чи щасливі?
А час іде, не в ньому суть
А в тому, – чи ідеш красиво?
Чи руку брату подаєш?
Чи обіймаєш теплотою?
Бо час іде, і ти ідеш,
Іди ж красивою ходою!!!
15.03.2017
© Автор Британ Галина Ярославівна