Любіть людей, любіть тепло у них,
Без користі, без вигоди, без зиску,
Без докорів і сумнівів пустих,
Не прагнучи оманливого блиску…
Ви не вдягали їхнього взуття,
І не ступали по чужих дорогах,
Не знаєте, як ранило життя
Їх душі… Чи вціліли ноги…
Чи кровоточать їхні мозолі?..
Чи крила пошматовані грозою?..
Чи їхні почуття, як журавлі,
Здійнялися, лишивши за собою
Пожовкле листя, згорнуте в туман,
І пустоту?.. Так, вам цього не знати…
Любіть, бо лиш любов, як океан –
Наповнить їх бажанням знов літати…
14.09.2018р.
© Автор Британ Галина Ярославівна