Скоро скажеш – «Мам я вже виріс…» –
Усміхнешся мов сонце яскраве, –
«На вечерю сьогодні не встигну
Не чекайте, у мене справи…»
Скоро в татка бритву проситимеш,
Я ж радітиму синку за тебе,
Скоро ту що зустрінеш, – любитимеш,
І зірки їй нестимеш з неба…
Скоро буду дзвонити питаючи –
“Де ти, синку, як справи, милий?..”
Твої зошитки тихо гортаючи,
Нагадаю як разом вчились…
Скоро синку… Життя тихесенько,
Підіймає твої вітрила,
Ти ж для мене завжди малесенький
Моє щастя і мої крила…
11.12.2018р.
© Автор Британ Галина Ярославівна