Як хочеться, щоб в житті наших дітей зустрічалися лише хороші люди, які вміють надихати, підіймати, щоб міцніли їх дитячі крила, подаровані їм батьками…
Не ламайте дитині крила,
Ті, які я так важко ростила,
Ті які я слізьми омивала,
Материнським теплом огортала…
Не ламайте, дитині крила,
У яких її слабкість і сила,
У яких її радість дитяча,
І без них мале серденько плаче…
Не ламайте, ті крила, благаю,
Я б віддала за них все що маю,
Ви ж так просто їх рвете шматками,
Без вагань, залишаючи рани…
Не ламайте дитині крила,
Бо вони її щастя і сила,
Бо без крил вона не літає,
А у неї в житті лиш світає…
Їй потрібні ці крила щоб жити,
Щоб не просто іти, а летіти…
Не ламайте, благаю, не треба,
Дайте їй осягнути небо…
10.11.2017
© Автор Британ Галина Ярославівна