Що я без тебе, без твоїх очей,
Без того всесвіту в якому потопаю…
Як ніч без неба, місто без людей,
В якому мрії – привиди блукають…
Що я без тебе, – спека без дощу,
Холодна осінь без рясного падолисту,
Маленьке всохле деревце в саду,
Корінням вросле в землю кам’янисту…
Що я без тебе, – музика без нот,
Яка звучить не зовсім бездоганно…
А поруч із тобою ж до висот
Лечу на крилах щастя філігранно…
19.08.2017.
© Автор Британ Галина Ярославівна