«Там люди живуть, а тут просто існують,
Там десь є життя, де усе для людей…»
Як часто в житті я слова оці чую,
Набридло до краю, усе, апогей!
Там все в шоколаді, та нас там немає,
В сусіда і хата якась не така…
Чому ж ми завжди на чуже заглядаєм?
Чого ж у чужому шукаєм добра?
А тут, в тебе вдома, рівнини і гори,
І найплодовитіша в світі земля,
І наймелодійніша з – поміж всіх мова,
Якою «матусю» шепоче маля…
Тут твоя домівка, а те, як тут жити,
Залежить від тебе, лиш лад наведи!
Не треба за щастям далеко ходити,
Будуй його сам, ну ж сьогодні почни!
14.11.2017
© Автор Британ Галина Ярославівна