Ти мене прочитав до останньої літери,
Навіть те, що ховалося гли́боко десь між рядків…
Та осінні дощі все написане витерли,
І життя надихає на новий і новий мотив…
Я пишу́…Знов і знов, я живу і міняю сюжети,
І буває не просто читати уже між рядків,
Накладає життя коригуючі трафарети,
Пролягають стежки через сотні і тисячі слів…
Пробивається світло крізь тіні закреслених речень,
Де здавалося б крапка, там, з часом, з’являються три,
І все менше і менше протестів, питань, заперечень,
І все більше і більше любові, добра, теплоти…
Ти мене прочитав…Ні багато ще можна читати,
Недописане мною шукай серед своїх рядків,
Бо іду не сама, і багато ще буду писати,
Огортаючи дні візерунками тисячі слів…
17.04.2018р.
© Автор Британ Галина Ярославівна