Так дивовижно нині сонце світить,
Мов обіймає теплотою наше свято…
І ви найкращі, найдорожчі наші діти,
В життя здіймаєтесь, неначе пташенята…
Ці стіни чули сміх ваш веселковий,
Тут ви дружили і навчались стільки літ,
І кожен ранок, ідучи до школи
Ви радісно несли туди свій світ…
Ми пам’ятаємо маленькими вас зовсім,
Коли завзято з квітами в руках,
Ви йшли у перший клас… Стелила осінь,
Жовтогаряче листя на шляхах..
До вчительки тулились, гомоніли,
Спішили про усе розповідати…
Малі пташатка, виросли, зміцніли,
І вже готові крила розправляти…
І перед вами стеляться дороги,
Дай Бог обрати правильні шляхи,
Будуть падіння, будуть перемоги,
Та знаєм, – ви дійдете до мети.
Несіть у серці доброту і світло,
Як Вас учили, вчителі завжди,
А ми, проситимемо Господа в молитві,
Для Вас щасливу долю, діточки́!
08.05.2018р.
© Автор Британ Галина Ярославівна