Хтось був колись, а хтось сьогодні є
Хтось буде завтра…Так, ми всі минаєм,
А що залишиш після себе ти?
Купу непотребу, чи те, що не вмирає?
Ти думаєш щасливий, маєш все?
Та ні, мій друже, ти безмежно вбогий,
Ріка байдужості кудись тебе несе,
Згубились в пустоті твої дороги…
Ти думав, що багатий, помиливсь…
Та є ще час, мій друже, ще встигаєш,
У очі перехожих подивись
Ти так давно вже їх не помічаєш…
А в них – життя, і сльози й гіркота
А в них – любов, така як є , правдива,
Зруйнуй роками зведену стіну
Люби, світи, ти можеш, будь щасливим!
04.08.2018р.
© Автор Британ Галина Ярославівна