Огорнула мене зима…
Дивно, в мене ж душа палає,
А вона підійшла й крадькома
Снігом в душу мою завіває…
Огорнула, а я їй кажу –
Ні, тобі мене не остудити,
Бо, допоки любов’ю живу,
Серце буде вогнем горіти!
Огорнула, та втихла за мить
Зрозуміла з ким справу має,
Не боюся її – зими,
Холод лютий мене не лякає!
Бо в душі процвітає весна,
Що теплом береже мої крила,
Що мені ці морози й зима?
З Богом в серці – усе під силу!
28.01.2018
© Автор Британ Галина Ярославівна