Поезія “Подяка синові”



Присвячується самому найдорожчому, улюбленому синові, який завжди є підтримкою, опорою для нас, є вічним двигуном нашого життя.

Мій синок, моє серце й душа,
Мій найкращий, мій найрідніший,
І щоку обпікає сльоза,
Коли згадую твою усмішку.

Як разом, моє серце, з тобою,
По осінньому парку гуляли,
Як малесенькі оченята твої
Щастям сповнені, ясно сіяли.

І кружляла природа у вальсі.
Що так ніжно вигравала осінь,
І роки пролітали мов птахи,
Сивина малювала коси.

Школа, друзі, твої перемоги
Я так щиро раділа , синок,
І закоханість перша, тривога,
І у школі останній звінок.

І весілля твоє, наче казка,
І моє материнське прощання
Із дитинством твоїм, що погасло,
Як згасає зоря на світанні.

Ти дорослий,вже, став чоловіком.
Та у серці моєму навіки,
Очі сяючі, і парк осінній,
Твої щирі, дитячі обійми.

Я у господа буду просити,
Охорони для тебе рідненький,
Я у Господа буду просити,
Щоб не знало турботи серденько

Щоби ти був щасливий, мій ангел,
І хоч роки минають мов птахи.
Щоби очі твої так сіяли,
Як у дитинстві, у парку осіннім.

Мій синок, моє серце й душа,
Пам’ятай що я завжди з тобою,
Я віддала б за тебе життя,
Я люблю тебе рідний до болю.
17.10.2013
© Автор Британ Галина Ярославівна

Вірш “подяка синові”

Доля дарувала щастя нам,
В мить, коли на світ з’явився ти,
Ти підріс, дорослий сину, став,
І пишаємось тобою ми завжди.

Спасибі, сину, за твою турботу,
За чисту душу, що любов’ю до повна,
За те що зміг життя розмалювати,
В яскраві барви щастя і тепла.

© Автор Британ Галина Ярославівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *