А сходи є лише до Бога,
Не до зірок, не до мети,
Це просто шлях, лишень дорога,
Якою йдеш, мандруєш ти…
А сходинки лише до Бога,
І підіймаючись по них,
Минають болі і тривоги
Минає сірість днів земних…
Так, сходинки лише до Бога,
Де б ти не йшов, що б не досяг,
Якщо не усвідомив того,
То знай, пустий торуєш шлях…
Що друзі кажуть? А ти на вершині,
Брехня, нема вершини без гори,
А гори – то духовнії твердині,
Їх треба зводити молитвами роки…
А потім сходинками підійматись,
Не на вершину світу, чи зірок,
До Бога, в серці з вірою здійматись,
З любов’ю роблячи свій кожен крок…
Тоді твій шлях не буде беззмістовним,
Хоч ця дорога, знаю, не легка,
Та ти ітимеш вже не сам, а з Богом,
Іди, не загубись серед гріха…
16.12.2017
© Автор Британ Галина Ярославівна