Ти колись у дорозі впав,
Подорожній вдарив у спину…
Тоді Бог біля тебе стояв,
Обіймаючи, мов дитину…
Ти колись до кісток промерзав
Серед сотень людей самотній…
Тоді Бог біля тебе стояв
Одягаючи душу в спокій…
Ти сьогодні ідеш в метушні,
Час заповнюючи юрбою…
Знай, – а Бог біля тебе стоїть
І чекає розмови з тобою…
13.10.2019р.
© Автор Британ Галина Ярославівна
«Навіть коли б ходив я долиною темряви, – я не боюся лиха, бо ти зо мною….» (Псалми 22:4)