Ілюзія ходила між людей
Собою затуляючи довіру
Ключами до омріяних дверей
Манила душі, розіпнувши віру…
Торкалася до щирості сердець,
Байдужістю уміло огортала,
Розчарування болісний рубець
Вслід за собою за́вжди залишала…
Не дай же їй торкнутися душі,
Спотворивши стежки, які долаєш,
На жаль, не підійдуть її ключі
До тих дверей, які ти так шукаєш…
26.01.2021
© Автор Британ Галина Ярославівна