Поезія “Кольорові окуляри…”

Дитинство – кольорові окуляри,
Усе навкруг безхмарне і легке,
Сльоза тече – біжиш мерщій до мами,
І все ота сльоза умить втече…

О юність – ті рожеві окуляри,
Коли амбіції твої на висоті,
І свою правоту доводиш мамі,
І впевнений у своїй правоті…

О молодість – знімаєш окуляри,
І бачиш світ до самого коріння,
Спішиш в обійми дорогої мами,
Із вдячністю, за щире розуміння…

О осінь – десь поділись окуляри?
Співаєш внукам ніжно колискові…
Діти й онуки обіймають маму,
І розумієш – щастя у любові…
02.06.2018р.
© Автор Британ Галина Ярославівна