Мій Небесний Тату, знову ранок,
Ніжністю торкається до скронь,
Сонце обіймає мій світанок,
Теплотою люблячих долонь…
Щастя проникає в мої мрії,
Ароматом квітів і весни,
Серце повне віри і надії,
Бо зі мною, Тату, поруч Ти.
Крок за кроком… І життя вальсує,
Змінюються місяці, роки,
Доля між світанням балансує
Прокладаючи нові стежки.
Мій Небесний Тату, знову ранок,
Мов дитина тішуся йому,
Крізь легеньку куряву туману,
Світло знов перемагає тьму…
20.05.2018р.
© Автор Британ Галина Ярославівна