– Мама, я ранен, слышишь, ответь!
– Не раскисай, соберись!
– Мам, ми убийцы, тут мирные ведь,
– Нету там мирных, – нацисты!
– Мама, услышь меня, мама, алло!
– Ты что умом там поехал,
Деда позоришь і память его,
Чтобы с победой приехал!
Кинула слухавку, чутно гудки
– Мама… – застигли зіниці,
Крик журавлиний сягав висоти
Йшли ЗСУ до границі…
*****************
– Мамо, матусю, як справи твої?
– В нас усе добре, серде́нько,
Що там у тебе? Ти в шапці, поїв?
Будь обережний, рідненький!
– В мене все добре, я в шапці, поїв,
Часто у штабі лишаюсь,
Тут не стріляють, немає боїв,
Так папірцями займаюсь…
Всіх вас люблю. Уже бігти пора,
Христю поцьомай і сина… –
Вимкнув зв’язок… Оніміла рука
Ноги в багні по коліна…
Два дні в окопі, і ворог гатить,
Скоро чекають підмогу…
Йдуть побратими, затишшя на мить:
– Хлопці ви тут, слава Богу…
Чорне і біле, два різні світи,
Хтось із колиски без роду,
Інший – любов’ю лишає сліди,
Слава такому народу!
25.09.2022
© Автор Британ Галина Ярославівна