І лютий, лютий… Знову лютий…
Мов не закінчувався він…
Все йдуть і йдуть істоти люті,
У мій прекрасний, чистий дім…
Тут моє серце… Розривають…
Душа тендітна… На хресті…
Істоти… Що ж, вони не знають
Куди ідуть, сліпі, сліпі…
Мій дім Отцем благословенний!
Неопалима купина!
І лютий, лютий нескінченний
Скінчиться… Скоро вже весна…
Істоти щезнуть з першим світлом
Мов тіні, кануть в небуття,
І рознесеться попіл вітром
Відродиться моя земля!
03.02.2023
© Автор Британ Галина Ярославівна
Хочу замовити вашу книгу. Дякую за вашу творчіть, чуттєвість, працю.
Вітаю, пані Оленько! Написала Вам листа на Вашу електронну пошту