Не плюй у душу, чуєш, то святе,
Не оскверняй того, що Богом дане,
Як вітер змінить напрям, поверне,
Оцей плювок на серці твоїм стане…
Не плюй у душу, не нанось удар,
Бо та душа молитвою прилине
Колись, як пожовтіє календар
І ти згадаєш те, що ти Людина.
Проста людина, так, така ж як я
Така як він, вона, і всі що поруч,
Впаде з очей полуда, пелена,
Яку ти виткала собі в житті власно́руч…
Мені боліло, знаєш, через біль
Молитимусь за тебе, щоб прозріла
Не виправдовують учинки свою ціль
Якщо вони ламають чиїсь крила…
25.03.2019
© Автор Британ Галина Ярославівна