Я – небо… Зігрію сонцем,
Коли в тобі сніг іде…
Я – вітер… Що за віконцем,
Коли тобі гірко, гуде…
Я – зорі… Що обіймають,
Тінь ночі світла крилом,
Я – ніжність, яка проникає,
У душу твою теплом…
Я – простір… Безмежний простір,
Щоб ти міг згубитись в мені…
Я – острів… Твій власний острів,
Де спокій, нема метушні.
Я – серце… Тобі… Для тебе,
Сховаю у собі твій біль,
Щоб зміг осягнути небо!
Я – тво́я солодка сіль…
08.12.2018р.
© Автор Британ Галина Ярославівна