Ти знаєш, у грози своя краса, –
Яскрава блискавиця небом в’ється,
Дощ блискотить, мов вранішня роса,
І вітерець за хмарами женеться…
Ти знаєш, у грози своя краса,
Приваблива, нестримна, особлива,
Злітає листя попід небеса…
Свою поезію шепоче злива…
Ти знаєш, у грози своя краса,
Лиш придивися, бачиш, – незрівнянна!
Її симфонію народжує життя,
Природа ж музикує бездоганно…
17.10.2017
© Автор Британ Галина Ярославівна