Коли серце пече,
Коли розум кипить,
І сльоза не тече,
І світанок мовчить…
Коли тиша шкребе,
По ослаблій душі,
Дощовиця січе,
Обіймаючи дні…
Не здавайся, іди!
Вітер скоро мине,
І сліди від журби,
Плином часу змете.
І омиє сльоза,
Спеку серця й душі,
І живильна роса,
Заблищить на стерні…
23.05.2018р.
© Автор Британ Галина Ярославівна