Поезія “Два вікна”

Багатоповерхівка… Два вікна
В одному – світло, спокій, сонцесяйність,
У іншому – холодна сирість, тьма
Між ними лиш стіна, а мов – безкрайність…

В одному – ніжність, щирість, доброта,
Любов, молитва, радість і турбота…
У іншому – ворожість і війна
Жорстокість, заздрість і проклять болото…

В одному – сміх дитячий і тепло,
У іншому – дитячий плач і злива,
Болить мене за друге це вікно,
Той хто за ним насправді нещасливий…

Пройдуть роки, і в першому вікні,
Стрічатимуть батьки додому сина…
А в другому сидітимуть сумні
Чомусь «невдячна» виросла дитина…

Пройдуть роки і в першому вікні,
Збиратимуться внуки мов пташата…
А в другому – ті ж крики і дощі,
В якийсь день руку син здійме на тата…

Милуються за першим тим вікном
Щасливим сином і його сім’єю,
Він обіймає їх серця теплом,
Любов’ю щиро ділиться своєю…

Дивуються за другим тим вікном, –
Чому їх син настільки нещасливий?
Свій смуток топить в чарці із вином,
В душі і серці безпросвітна злива…

Багатоповерхівка… Два вікна
Світло і тьма – наповнюють собою,
Ми – те, чим дихаєм, чим повнимо життя,
Усе що віддамо – вернеться вдвоє…
02.05.2020
© Автор Британ Галина Ярославівна