Прозовий, автобіографічний твір “Недитячий дитячий сон”

Запрошую підписатися на мій Ютуб канал

https://www.youtube.com/галинабритан

Ви вірите в сни? Вони бувають такі різні – емоційні і суєтні, добрі і неприємні, віщі і пусті… І мені, як і кожному з вас сняться сни, та один запам’ятався на все життя…

Мені було років шість або сім. В цей час наша сім’я – мама, тато, я і дві мої сестрички, жили в будинку біля церкви. Будинок стояв внизу, а церква височіла на горбочку. Ввечері батько з двома моїми сестричками зібрався їхати до бабусі. Дорога туди була не близька, кілометрів сто. Зима розкошувала, посипаючи білим лапатим снігом дороги. Повернутися вони планували через кілька днів. У той час, батько працював водієм великого вантажного автомобіля, яким вони й поїхали. А ми з мамою, провівши їх, лягли спати.

Продовжити читання “Прозовий, автобіографічний твір “Недитячий дитячий сон””

Прозовий твір “Мене звати Семен, я – янгол. Або Історія одного янгола…”

Запрошую підписатися на мій Ютуб канал

https://www.youtube.com/галинабритан

Мене звати Семен. Я янгол. Я живу в храмі святої Марії. Взагалі, ми, янголи, живемо на небесах, але я спустився сюди, щоб краще роздивитися людей, зрозуміти їхні вчинки, допомогти їм від-найти правильний шлях…

У нашому храмі завжди людно. Я добре знаю кожного, хто приходить сюди. Дідусь Євген, з паличкою ходить в храм, він завжди сідає в куточку на лаві, молиться вервечку до святої Марії. Він не міг порозумітись з сином, тому став просити Всевишнього допомогти йому прощати і навчити його терпінню. Я знаю, що він уже вміє прощати і серце його наповнене любов’ю.

От тітка Надія – весела і радісна жіночка. Але це вона така тільки коли між людьми, а вдома вона часто плаче, вона самотня, хоч їй уже 45 років, та кохання своє вона ще не зустріла. Хоч це вона думає, що не зустріла, я ж знаю, він також буває тут, в храмі, але поки ще не прийшов їхній час, він ще не готовий, але вже зовсім скоро. Я іноді приходжу до неї в сни, щоби заспокоїти і дати зрозуміти, що вона буде щаслива, тоді вона прокидається зранку весела, і, наспівуючи, бігає по кухні з горнятком кави у руках.

Продовжити читання “Прозовий твір “Мене звати Семен, я – янгол. Або Історія одного янгола…””

Прозовий твір “Подорожні”

Запрошую підписатися на мій Ютуб канал

https://www.youtube.com/галинабритан

Мене звати Давид. Мені 48 років. Я вчитель, працюю в школі уже понад двадцять років. Рік тому я потрапив в автомобільну аварію. З того часу моє життя змінилося… Два тижні я пролежав у реанімації в комі. Це був час переосмислення всього, чим я жив до того…

Я лежав на ліжку і бачив, як плаче поруч моя дружина, якій не давали ніяких надій, що я викарабкаюсь, та не міг ні поворухнутися, ні вимовити слово… В якусь мить я опинився біля дверей, і по-бачив всю цю картину збоку, – себе і дружину… Я не розумів, що це і чи живий я, але мені було дуже легко і спокійно. За мить, я побачив біля себе усміхненого чоловіка, він дивився мені прямо в вічі:
Продовжити читання “Прозовий твір “Подорожні””