Слухаю серце тво́є,
Каже тихенько: «Кохаю»
Каже, що ми обоє,
В ритмі одному ступаєм…
Продовжити читання “Поезія “Серце про все розкаже…””
Поезія “Бог любить тебе, а ти?”
Бог любить тебе, а ти?
Чи вмієш щиро любити?
Чи вмієш сили знайти,
Щоб кривдника свого простити?
Продовжити читання “Поезія “Бог любить тебе, а ти?””
Поезія “Запроси мене в свою душу…”
Запроси мене в свою душу,
Я стомилась світами блукати,
І ступати в брудні калюжі,
І шукати тепла, шукати…
Продовжити читання “Поезія “Запроси мене в свою душу…””
Поезія “Безмежний світ…”
Безмежний світ… Безмежні я і ти,
Безмежні мрії і любов безмежна…
Прощань немає, є лишень мости,
Страху немає, тільки обережність…
Продовжити читання “Поезія “Безмежний світ…””
Поезія “Милий Боже, прости мій народ…!”
Ллється бруд із усяких щілин,
Крок за кроком ступаєм в грязюку,
Плаче з болю Господній Син,
Що за тебе вмирав у муках…
Продовжити читання “Поезія “Милий Боже, прости мій народ…!””
Поезія “Діалог закоханих”
– Я думаю про тебе.. А ти?
Чекаєш зустрічі?
– Чекаю, чекаю…
– Ти тільки не схитнись, не впади,
І знай, що я всім серцем кохаю…
Продовжити читання “Поезія “Діалог закоханих””
Поезія “Щастя у всьому простому…”
Просто ранок, просто весна,
Просто випічка запашна,
Просто очі кохані навпроти,
Просто сонячний ніжний дотик…
Продовжити читання “Поезія “Щастя у всьому простому…””
Поезія “Рідна людина…”
Коли забирає проникливий біль
В полон твої дні і хвилини,
Ти зможеш піднятися крізь заметіль,
Бо поруч є рідна людина…
Продовжити читання “Поезія “Рідна людина…””
Поезія “Переболить, чи не переболить?”
Переболить, чи не переболить?
Перегорить? Чи випалить всю душу?
Ослаблену надію спопелить,
Зануривши її в гидку калюжу…?
Продовжити читання “Поезія “Переболить, чи не переболить?””
Поезія “Скидай маску, вовче, не ховайся…”
Скидай маску, вовче, не ховайся,
Я вже бачила твоє лице,
Я не вдарю, ні, ти не лякайся,
Я не вмію так, як ти мене…
Продовжити читання “Поезія “Скидай маску, вовче, не ховайся…””