Я не вмію ховати душу,
Із дитинства просили – ховай,
Не навчилась, хоч певно мушу,
Бо буває болить до краю…
Продовжити читання “Поезія “Я не вмію ховати душу …””
Поезія “Ти – сонце, яке зігріває …”
– Ти любиш?
– Так, я люблю́…
– Тоді обійми мої ночі,
Щоб я не лякалась дощу,
Сховаюсь у твої очі…
Продовжити читання “Поезія “Ти – сонце, яке зігріває …””
Поезія “Ти – теплота…”
Ти – теплота, яку я так шукала,
В якій так затишно моїй душі,
Я все життя від холоду втікала,
Таки втекла, довірившись тобі…
Продовжити читання “Поезія “Ти – теплота…””
Поезія “Маленький янгол на маленькому плечі…”
Маленький янгол на маленькому плечі,
Піклуючись, волоссячка торкався,
Оцей малюк, сьогодні уночі
Побачив світ, і ангелу всміхався…
Продовжити читання “Поезія “Маленький янгол на маленькому плечі…””
Поезія “Стареньке пальто”
Він сміявся відкрито – так усміхалась душа,
Він тримав її руку немов найцінніший дарунок,
Розмовляли очима закохані їхні серця,
А на вікнах зима вже писала свій перший малюнок…
Продовжити читання “Поезія “Стареньке пальто””
Поезія “О, скільки суддів…”
О, скільки суддів… І в усі часи
Вони судитимуть, не розібравши суті,
Кричатимуть – «Розпни, розпни розпни!»
За «істини» десь здалеку почуті…
Продовжити читання “Поезія “О, скільки суддів…””
Поезія “Залишся …”
Залишся, бо ти – мій світ,
Моя теплота і сміливість,
Мій благословенний політ,
Безмежність моя і вразливість…
Продовжити читання “Поезія “Залишся …””
Поезія “До і після …”
До і після – туман і світло,
Розділила доля шляхи…
До – летіла супроти вітру,
Після – мріяла тихо йти…
Продовжити читання “Поезія “До і після …””
Поезія “Твоя сльоза…”
Твоя сльоза – мій найгостріший біль,
Такий, що пробирає до знемоги,
Здіймає тисячі буремних хвиль,
Затягуючи холодом дороги…
Продовжити читання “Поезія “Твоя сльоза…””
Поезія “В осіннє листя заховаю втому…”
В осіннє листя заховаю втому,
В проміння сонячне закутаю вірші,
Ти тут… Я біля тебе завжди вдома
Зігріта світлом рідної душі…
Продовжити читання “Поезія “В осіннє листя заховаю втому…””