Закінчується осені концерт,
Останній звук симфонії стихає…
І сніг летить на золотий мольберт,
Де незакінчена картина підсихає…
Продовжити читання “Поезія “Художниця – зима…””
Поезія “А вітер мене почув…”
А вітер мене почув…
Теплом обійняв сьогодні,
Ніхто ж не казав йому,
Що іноді він холодний…
Продовжити читання “Поезія “А вітер мене почув…””
Поезія “Не хвилюй мою душу вітре..!”
Не хвилюй мою душу вітре,
Не пронизуй мої думки!
Я несу із собою світло,
Не згаси його, не згаси..!
Продовжити читання “Поезія “Не хвилюй мою душу вітре..!””
Поезія “Ти знаєш, на серці тепло…”
Ти знаєш, на серці те́пло,
Ти знаєш, весна в душі…
Так ніби надво́рі спека,
Хоча за вікном дощі…
Продовжити читання “Поезія “Ти знаєш, на серці тепло…””
Поезія “Сьогодні ти живеш…”
Сьогодні ти живеш, ідеш стежками,
А завтра хтось ітиме за тобою,
І осінь знову литиме дощами,
Весна вражатиме казковою красою…
Продовжити читання “Поезія “Сьогодні ти живеш…””
Поезія “Сьогодні почни!”
«Там люди живуть, а тут просто існують,
Там десь є життя, де усе для людей…»
Як часто в житті я слова оці чую,
Набридло до краю, усе, апогей!
Продовжити читання “Поезія “Сьогодні почни!””
Поезія “Прохолодою дихає місто…”
Прохолодою дихає місто,
По шибках стукотить вітерцем…
Йде, прощаючись, осінь барвиста,
Накриваючись жовтим плащем…
Продовжити читання “Поезія “Прохолодою дихає місто…””
Поезія “Не ламайте дитині крила!”
Як хочеться, щоб в житті наших дітей зустрічалися лише хороші люди, які вміють надихати, підіймати, щоб міцніли їх дитячі крила, подаровані їм батьками…
Не ламайте дитині крила,
Ті, які я так важко ростила,
Ті які я слізьми омивала,
Материнським теплом огортала…
Продовжити читання “Поезія “Не ламайте дитині крила!””
Поезія “Не відкладай на завтра..!”
Не відкладай на завтра своє щастя, чуєш?
Не відкладай, те що потрібно для душі…
Життя – це мить, якою ти мандруєш,
Не віддавай цю мить у спогади чужі…
Продовжити читання “Поезія “Не відкладай на завтра..!””
Поезія “Загорни мене в тепло своїх долонь…”
Загорни мене в тепло своїх долонь,
Хай наші серця порозмовляють,
Без сторонніх звуків і погонь,
Скинувши броню, що дошкуляє…
Продовжити читання “Поезія “Загорни мене в тепло своїх долонь…””