Колись, тримаючи мої долоні,
Мов скарб, що найдорожчий від усіх,
Ти поглядом обіймеш мої скроні,
Побачивши на них вже перший сніг…
Продовжити читання “Поезія “Колись…””
Поезія “Моя Людина…”
– Втомилася? Перепочинь, кохана
Як день минув, що нового сьогодні?
Ось там на кухні ще гаряча кава…
Ти не замерзла? Нині день холодний…»
Продовжити читання “Поезія “Моя Людина…””
Поезія “Хто ти…”
Хто ти, мені розкажуть ті сльозинки,
На скроні, оголивши душу твою,
Хто ти, мені розкажуть твої вчинки,
Коли ми йтимемо повз біль з тобою…
Продовжити читання “Поезія “Хто ти…””
Поезія “Серце про все розкаже…”
Слухаю серце тво́є,
Каже тихенько: «Кохаю»
Каже, що ми обоє,
В ритмі одному ступаєм…
Продовжити читання “Поезія “Серце про все розкаже…””
Поезія “Запроси мене в свою душу…”
Запроси мене в свою душу,
Я стомилась світами блукати,
І ступати в брудні калюжі,
І шукати тепла, шукати…
Продовжити читання “Поезія “Запроси мене в свою душу…””
Поезія “Діалог закоханих”
– Я думаю про тебе.. А ти?
Чекаєш зустрічі?
– Чекаю, чекаю…
– Ти тільки не схитнись, не впади,
І знай, що я всім серцем кохаю…
Продовжити читання “Поезія “Діалог закоханих””
Поезія “Знайшлися…”
Знайди мене між тисячі сердець,
Поміж краплин, що з неба прилетіли,
Іди за сонця сходом, навпростець,
Бо тільки в мене є для тебе крила…
Продовжити читання “Поезія “Знайшлися…””
Поезія “Ти і я…”
– Обігрій мене поглядом милий
Бо проймають буденні вітри…
– Обійму і зігрію, єдина,
Проти світла безсилі вони…
Продовжити читання “Поезія “Ти і я…””
Поезія “Любити…”
Любити… Значить дихати за двох,
Любити… Значить проростати цвітом,
Крізь призму літ, із попелу епох
Здійматися душею понад світом…
Продовжити читання “Поезія “Любити…””
Поезія “Розмова”
– А знаєш, я думаю часто…
– Про що, моя пташко, про що?
– Про те, що життя – це щастя,
А холод і дощ – ніщо…
Продовжити читання “Поезія “Розмова””