Ти мене прочитав до останньої літери,
Навіть те, що ховалося гли́боко десь між рядків…
Та осінні дощі все написане витерли,
І життя надихає на новий і новий мотив…
Продовжити читання “Поезія “Ти мене прочитав …””
Поезія “Я хочу загубитися в тобі…”
Я хочу загубитися в тобі,
Вдихаючи весняну прохолоду,
Блукати коридорами душі,
Де тисячі дверей, без перешкоди…
Продовжити читання “Поезія “Я хочу загубитися в тобі…””
Поезія “Так хочеться весни!!!”
Я вчора плакала, тихцем, ніхто й не чув,
Не знаю навіть, що й найшло на мене,
Здавалось, душу холод проштрикнув,
І серце билось – билось як шалене…
Продовжити читання “Поезія “Так хочеться весни!!!””
Поезія “Колись ти пригорнеш мене до себе…”
Колись ти пригорнеш мене до себе
І скажеш як любив всі ці роки́
Як світ без сонця, без блакиті неба,
Так ти не міг життям без мене йти…
Продовжити читання “Поезія “Колись ти пригорнеш мене до себе…””
Поезія “Я тебе віднайшла…”
Я тебе віднайшла, відшукала,
Серед сотень байдужих очей,
Я відразу тебе упізнала,
Серце рвалося із грудей…
Продовжити читання “Поезія “Я тебе віднайшла…””
Поезія “Ти в мені віднайшов мене…”
Ти в мені віднайшов мене…
Я ховалась… Я знала, – мушу,
Так простіше, ніхто не штрикне,
Не тягти́ме назовні душу…
Продовжити читання “Поезія “Ти в мені віднайшов мене…””
Поезія “Мороз і Орхідея”
Мороз гуляв по вулицях, алеях,
Ховав під інеєм натомлене гілля…
Враз у вікні побачив орхідею,
І десь поділась із – під ніг земля…
Продовжити читання “Поезія “Мороз і Орхідея””