Ти мене прочитав до останньої літери,
Навіть те, що ховалося гли́боко десь між рядків…
Та осінні дощі все написане витерли,
І життя надихає на новий і новий мотив…
Продовжити читання “Поезія “Ти мене прочитав …””
Поезія “Я хочу загубитися в тобі…”
Я хочу загубитися в тобі,
Вдихаючи весняну прохолоду,
Блукати коридорами душі,
Де тисячі дверей, без перешкоди…
Продовжити читання “Поезія “Я хочу загубитися в тобі…””
Поезія “Мороз і Орхідея”
Мороз гуляв по вулицях, алеях,
Ховав під інеєм натомлене гілля…
Враз у вікні побачив орхідею,
І десь поділась із – під ніг земля…
Продовжити читання “Поезія “Мороз і Орхідея””
Поезія “Чому мені отак болить твій біль..? “
Чому мені отак болить твій біль..?
Так наче серце хтось безжально коле…
Так наче найлютіша заметіль,
Морозить душу, проникає в по́ри…
Продовжити читання “Поезія “Чому мені отак болить твій біль..? “”
Поезія “Я знаю, любий, я не ідеальна…”
Я знаю, любий, я не ідеальна,
І не така, як з глянцю королеви,
Проста і, навіть трішечки, банальна,
Не попелюшка, в туфлях кришталевих…
Продовжити читання “Поезія “Я знаю, любий, я не ідеальна…””
Поезія “Безмежна сила у кохання…”
Закохався в зи́му падолист
У її красу небесно – білу,
Ось вона й прийшла… Обійнялись,
І на мить у щасті розчинились…
Продовжити читання “Поезія “Безмежна сила у кохання…””
Поезія “Загорни мене в тепло своїх долонь…”
Загорни мене в тепло своїх долонь,
Хай наші серця порозмовляють,
Без сторонніх звуків і погонь,
Скинувши броню, що дошкуляє…
Продовжити читання “Поезія “Загорни мене в тепло своїх долонь…””
Поезія “Обійми мене очима…”
Обійми мене очима, обійми,
Очі вміють душу обіймати,
Освітити шлях серед пітьми,
Над буденністю високо підійняти…
Продовжити читання “Поезія “Обійми мене очима…””
Поезія “Ти знаєш, я люблю́…”
Ти знаєш, я люблю́, я так люблю́…
Здавалося б, не можна так любити,
Щоби кістками відчувати біль твою,
В душі вогнем від сліз твоїх горіти…
Продовжити читання “Поезія “Ти знаєш, я люблю́…””
Поезія “Що я без тебе?”
Що я без тебе, без твоїх очей,
Без того всесвіту в якому потопаю…
Як ніч без неба, місто без людей,
В якому мрії – привиди блукають…
Продовжити читання “Поезія “Що я без тебе?””