Мамо, не хвилюйся, моя мила,
Я, як може здатися, слабка,
За спиною сильні маю крила,
Любить Бог, мамусь, твоє дитя…
Продовжити читання “Поезія “Мамо не хвилюйся, моя мила …””
Поезія “Дорога моя людина ( моїй мамі )”
Моя рідна, ти – моя душа
Ти в житті – моє благословення,
Моє сонце і моя весна,
Мої крила і моє натхнення!
Продовжити читання “Поезія “Дорога моя людина ( моїй мамі )””
Поезія “Допоки мама поруч ти – дитина…”
Вона ридала, коли ти родився,
Від радості, хоч тіло біль скував,
Стискалось серце, як ходити вчився,
Як вперше мовив довгождане «Мам»…
Продовжити читання “Поезія “Допоки мама поруч ти – дитина…””
Поезія “Подзвони синочку до мами…”
Подзвони, синочку, до мами,
Бо вона чекає дзвінка,
Розкажи їй як в тебе справи,
Як вона тобі дорога…
Продовжити читання “Поезія “Подзвони синочку до мами…””
Поезія “Спасибі, мамо”
Життя дороги наші розкидає,
У нім є сонце, бурі і дощі,
Та знаю, від біди оберігають,
Мене, молитви, матінко, твої.
Продовжити читання “Поезія “Спасибі, мамо””
Поезія “Подяка мамі”
Присвячується самій дорогій, рідній людині в моєму житті – моїй мамі, яка є втіленням доброти, любові і сердечного тепла.
Моя дорога, найкраща, мила
Що під серцем бережно носила
Моя мамо серце моє просить
Поклонитися за сиві коси
Продовжити читання “Поезія “Подяка мамі””